Збірник наукових праць
Азово-Чорноморської орнітологічної станції

Branta Cover Мова статтi: російська Цитувати: Шупова, Т. В., Конякин, С. Н. (2020). Формирование сообществ гнездящихся птиц парков Киева по градиенту антропического воздействия в мегаполисе. Бранта: Сборник научных трудов Азово-Черноморской орнитологической станции, 23, 41-59 Ключові слова: угруповання птахів, α-різноманіття, антропічний вплив, екологічні групи, синантропізація, парки Києва Опубліковано он-лайн: 17.12.2020 Перегляди: 659 Branta copyright Branta license

Випуски видання > Випуск №23 (2020)

Бранта: Збірник наукових праць Азово-Чорноморської орнітологічної станції, 41-59

DOI: https://doi.org/10.15407/branta2020.23.041

Формування угруповань гніздових птахів парків Києва за градієнтом антропічного тиску в умовах мегаполісу

Т. В. Шупова, С. М. Конякін

ДУ «Інститут еволюційної екології НАН України»

У населених пунктах суттєвою умовою існування птахів є наявність безпечних ділянок, придатних для гніздування та живлення. Мета роботи: оцінити стан гніздових птахів парків та визначити вектори формування їх угруповань під тиском антропічного впливу мегаполісу на прикладі Києва. У парках Києва гніздиться 62 види птахів, з-поміж яких переважають представники європейського неморального (25.0–53.3%), пустельно-гірського (12.0–27.8%) та європейського лісостепового (6.9–25.0 %) фауногенетичних комплексів. Угруповання різних парків складає 12-49 видів, середня щільність гніздування яких становить 0.08±0.02–0.9±0.19 пар/га, а дисперсія – 0.12–1.62. За умов поєднання антропічного навантаження на біотопи більш ніж на 140 балів та невеличкої площі парку (2.0–16.5 га), видовий склад угруповання зменшується, а середня щільність та дисперсія збільшуються. За щільністю домінують синиця велика (Parus major L.), голуб сизий (Columba livia Gmelin), шпак (Sturnus vulgaris L.), дрізд чорний (Turdus merula L.), горобці хатній (Passer domesticus L.) та польовий (Passer montanus L.), зяблик (Fringilla coelebs L.), іноді припутень (Columba palumbus L.), серпокрилець (Apus apus L.), мухоловка білошия (Ficedula albicollis Temminck), вільшанка (Erithacus rubecula L.), дрізд чикотень (Turdus pilaris L.). В угрупуванні гніздових птахів парків Києва усі види є синантропами. З них 8 видів (12,9%) – облігатні синантропами, які у різних парках гніздиться кількістю 0–7 видів. При збільшенні антропічного навантаження на парки виявлений ріст частки облігатних синантропів у видовому складі угруповань та їх питома рясність. У деревному ярусі гніздиться 47–70%, у чагарниковому 0–14.3%, на землі 0–13.0% видів угрупування. У парках 16–38% видового складу птахів угруповань окрім використання видоспецифічних гніздових стацій, селяться у порожнинах будівель та штучних гніздівлях. Таким чином гніздяться плиска біла (Motacilla alba L.), шпак, мухоловка білошия, мухоловка сіра (Muscicapa striata Pallas), вільшанка, синиці велика, горобці хатній та польовий. За умови такої гніздової стратегії зменшується конкуренція птахів за дупла та залежність від наявності в угрупованнях дятлів. Виявлені високі значення індексу Шеннона (1.51–3.14) та Пієлу (0.61–0.95), при низьких показниках індексу Бергера-Паркера (0.15–0.61). При досягненні рівня антропічного навантаження понад 160 балів відбувається різке зниження видового різноманіття, рівномірності розподілу видів по щільності, посилення преса домінування. Кластерний аналіз показав розподіл угруповань птахів на групи подібності щодо площі парків, близькості парків до околиці міста або великих лісових масивів, частки території, відведеної  під деревні насадження і специфіки діяльності відвідувачів.

Читати pdf-версію статті
Лiтература:
  1. Гайдук В. Е., Абрамова И. В. Экология птиц юго-запада Беларуси. Воробьинообразные. Брест: Изд-во БрГУ, 2013. – 298 с.
  2. Грачек Р., Федоренко А. П., Лоскот В. М., Чуприн С. Л. Интродукция из Познани в Киев черных дроздов (Turdus merula L.) // Вестник зоологии. – 1975. – № 3. – С. 29–32.
  3. Захаров Р. А. Экология и население птиц парков крупного города на примере Москвы: автореф. дис. … канд. биол. наук. – Москва, 2002. – 18 с.
  4. Kлауснитцер Б. Экология городской фауны. – М.: Мир, 1990. – 246 с.
  5. Коніщук В. В., Мосякін С. Л., Царенко П. М., Кондратюк С. Я., Борисова О. В., Вірченко В. М., Придюк М. П., Фіцайло Т. В., Гаврись Г. Г., Титар В. М., Шупова Т. В. Червона книга Київської області // Агроекологічний журнал. – 2012. – №3. – С. 46–58.
  6. Лыков Е. Л. Биология гнездования вяхиря в условиях города (на примере Калининграда) // Беркут. – 2009. –Том 18. – Вып. 1–2. – С. 54–68.
  7. Лыков Е. Л. Экология гнездования черного дрозда в условиях Калининграда // Орнитология. – 2011. – Том 36. – С. 2011–2027.
  8. Международный кодекс зоологической номенклатуры. Издание четвертое. Принят Международным союзом биологических наук. Второе исправленное издание русского перевода. – М.: Т-во научных изданий КМК, 2004. – 223 с.
  9. Мельников Е. Ю. Дятлообразные (Piciformes) природных и урбанизированных экосистем: пространственное распределение, размножение и особенности выбора кормовых объектов: дис. … канд. биол. наук. Саратов, 2014. – 184 с.
  10. Мэгарран Э. Экологическое разнообразие и его измерение. – М.: Мир, 1992. – 161 c. 
  11. Новиков Г. А. Полевые исследования по экологии наземных позвоночных. – М.: Сов. наука, 1953. – 502 с. 
  12. Природно-заповідний фонд України. – К.: «Центр екологічної освіти та інформації», 2009. – С. 332.
  13. Романенко О. В., Арсан О. М., Кіпніс Л. С., Ситнік Ю. М. Екологічні проблеми київських водойм і прилеглих територій. – К.: Наук. думка, 2015. – 189 с.
  14. Шупова Т. В. О современном состоянии численности сизоворонки (Coracias garrulus) // Вісник Дніпропетровського університету (Серія біологія, екологія). – 2001. – Вип. 9. – Том 2. – С. 119–123.
  15. Шупова Т. В. Орнитофауна селитебной зоны Києва // Вестн. Харьк. нац. ун-та им. В. Н. Каразина. – 2014. – Вып. 21. – С. 83–91.
  16. Шупова Т.В. Адаптация горихвостки-чернушки (Phoenicurus ochruros S. G. Gmelin) к обитанию в условиях Киевского городского агломерата // Біологічні студії. – 2014. – Том 8. – № 1. – С.187–196. https://doi.org/10.30970/sbi.0801.320
  17. Шупова Т. В. Адаптація птахів ряду голубоподібних (Сolumbiformes) до трансформації середовища існування // Вісник Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка (Сер.: Біологія). – 2015. – № 69. – С. 46–51.
  18. Amrhein V. (2013). Wild bird feeding (probably) affects avian urban ecology // Avian Urban Ecology. Oxford: Oxford University Press, 29–38. http://doi.org/10.1093/acprof:osobl/9780199661572.003.0003 
  19. Belik V. P. (2006) Faunogenetic Structure of the Palearctic Avifauna. Entomological Review, 86 (1), 15–31. http://doi.org/10.1134/s0013873806100022 
  20. Bibby C., Burgess N., Hill D., Mustoe S. (2000). Bird census techniques. 2nd ed. London: Academic Press, 303 p.
  21. Blinkova O., Shupova T. (2017). Bird communities and vegetation composition in the urban forest ecosystem: correlations and comparisons of diversity indices. Ekológia (Bratislava), 36 (4), 366–387. http://doi.org/10.1515/eko-2017-0029
  22. Blinkova O., Shupova T. (2018). Bird communities and vegetation composition in natural and semi-natural forests of megalopolis: correlations and comparisons of diversity indices (Kyiv city, Ukraine). Ekológia (Bratislava), 37 (3), 259–288. https://doi.org/10.2478/eko-2018-0021
  23. Camprodon J., Brotons L. (2006). Effects of undergrowth clearing on the bird communities of the Northwestern Mediterranean Coppice Holm oak forests. Forest Ecology and Management, 221 (1–3), 72–82. http://dx.doi.org/10.1016/j.foreco.2005.10.044
  24. Croci S., Buter A., Clergeau Ph. (2008). Does urbanization filter birds on the basis of their biological traits? Condor, 110 (2), 223–240. https://doi.org/10.1525/cond.2008.8409
  25. Ditchkoff S. S., Saalfeld S. T., Gibson C. J. (2006). Animal behavior in urban ecosystems: Modifications due to human-induced stress. Urban Ecosystem, 9, 5–12. https://doi.org/10.1007/s11252-006-3262-3
  26. Grimm N. B., Faeth S. H., Golubiewski N. E., Redman C. L., Wu J., Bai X., Briggs J. M. (2008). Global change and the ecology of cities. Science, 319 (5864), 756−760. http://doi.org/10.1126/science.1150195
  27. Gaychenko V.A., Shupova T.V. (2019). Transformation of the community of nesting birds in the process of reorganization of the forest ecosystem into a park. Ecology and Noospherology, 30(1), 3–13. http://doi.org/10.15421/031901
  28. Kharchenko V. A. (2015). Population of Birds of the Main Forest Biotopes in the Southern Sikhote-Alin. Contemporary Problems of Ecology, 8 (4), 464. http://doi.org/10.15372/SEJ20150407
  29. Lawlor K., Meng Y. (2019). The changing trend in songbirds’ abundance, variety and physical condition in Connecticut’s forestry habitat. Forestry Studies, 70(1), 17–30. http://doi.org/10.2478/fsmu-2019-0002
  30. Luniak M., Mulsow R. (1988). Ecological parameters in urbanization of the European Blackbird. Acta XIX Congr. Intern. Orn. Ottawa, 2, 1787–1793. 
  31. Møller A. P., Díaz M., Flensted-Jensen E., Grim T., Ibáñez-Álamo J. D., Jokimäki J., Mänd R., Markó G., Tryjanowski P. (2015). Urbanized birds have superior establishment success in novel environments. Oecologia, 178(3), 943–950. http://doi.org/10.1007/s00442-015-3268-8
  32. Paker Y., Yom-Tov Y., Alon-Mozes T., Barnea A. (2014). The effect of plant richness and urban garden structure on bird species richness, diversity and community structure. Landscape and Urban Planning, 122, 186–195. https://doi.org/10.1016/j.landurbplan.2013.10.005
  33. Robles H., Ciudad C., Matthysen E. (2011). Tree-cavity occurrence, cavity occupation and reproductive performance of secondary cavity-nesting birds in oak forests: The role of traditional management practices. Forest Ecology and Management, 261 (8), 1428–1435. http://dx.doi.org/10.1016/j.foreco.2011.01.029
  34. Felton A., Hedwall P. O., Lindbladh M., Nyberg T., Felton A. M., Holmström E., Wallin I., Löf M., Brunet J. (2016). The biodiversity contribution of wood plantations: Contrasting the bird communities of Sweden’s protected and production oak forests. Forest Ecology and Management, 365 (1), 51–60. http://dx.doi.org/10.1016/j.foreco.2016.01.030
  35. Shirihai H., Gargallo G., Helbig A. (2001). Sylvia Warblers. In Ch. Helm (Ed.), Identification, taxonomy and phylogeny of the Genus Sylvia. London: Black.
  36. Tomiałojc L. (2007). Changes in the avifauna in two parks in Legnica after 40 years. Notatki Ornitologiczne, 4, 232–245.
  37. Tomiałojc L. (1976). The urban population of the Woodpigeon Сolumba palumbus Linnaeus, 1758, in Europe – its origin, increase and distribution. Acta Zoologica Cracoviensia, 21 (18), 585–632. 
РВР «Бранта», вул. Гетьманська, 20, м. Мелітополь, Україна, 72312
[email protected] +38 0619 44 04 09